ЧИСЛІВНИК
Загальні відомості
Числівник називає кількість предметів або порядок їх І при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
За значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові.
Кількісні числівники називають кількість предметів і відповідають на питання с к і л ь к и? До них належать:
а) власне кількісні — називають кількість окремих предметів: нуль, один, три, п 'ятнадцять, сто двадцять, мільйон, трильйон, квадрильйон
б) дробові — називають кількість частин предмета: одна десята, дві треті, сім двадцятих, пів, півтора, півтораста',
в) збірні
— називають кількість сукупних предметів: двоє, обидва, обоє, четверо, десятеро,
двадцятеро, тридцяте
ро, двійко, четвірко',
г) неозначено-кількісні
— вказують на приблизну кількість: багато, мало, немало, чимало, кілька,
кільканад
цять, кількадесят, кількасот.
Числівник один, крім власне числового значення, у контексті може мати ще значення:
а) прикметника «самотній»: Один я на світі без роду доля — стеблина-билина на чужому полі (Т. Шевченко);
б) прикметника «єдиний», «спільний»: Воля одна в нас, і одна в нас мета (М. Рильський);
в) займенника «той самий»: Чи їде, чи ходить, — на одне виходить (Нар. творчість);
г) займенника «якийсь»: Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка).
Порядкові числівники вказують на порядок предметів при лічбі і відповідають на питання к о т р и й? За своєю формою й синтаксичною роллю вони близькі до прикметників (тому їх іноді відносять до прикметників): перший, п 'ятий, десятий, сотий, тисяча дев'ятсот тридцять другий, п'ятдесятидвох-мільйонний.
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.
Числівники, які мають у своєму складі лише один корінь, називаються простими: один, два, десять, сорок, сто, тисяча, кілька. До простих відносять і назви другого десятка та назви десятків, частину -(надцять трактуючи як суфікс: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, тридцять.
Числівники, які пишуться одним словом, але мають у своєму складі два або більше коренів, називаються складними: п'ятдесят, шістдесят, п'ятсот, шістдесятий, стодвадцятип 'ятитисячний.
Числівники, які складаються з двох або більше окремих слів, називаються складеними: двадцять один, сто сорок п 'ять, тисяча дев 'ятсот дев 'яносто перший. Сюди належать і дробові числівники: одна друга, дві треті, п 'ять десятих, сто двадцять три тисячні.
Числівники мають такі граматичні ознаки.
1. Усі числівники, за винятком пів, півтора, півтори, півтораста, двійко, трійко, мало, чимало, змінюються за відмінками, відповідаючи на питання: називний відмінок — скільки?; родовий — скількох?; давальний — скільком?; знахідний — дорівнює називному, коли йдеться про неістот, або родовому, коли йдеться про істот; орудний — скілько-м а?; місцевий — н а с к і л ь к о х?
Числівник
один і всі порядкові змінюються за відмінками, родами й числами, як прикметники
чи відповідні займен
ники: один — одна — однієї — одні; перший — перша — перші —перших. Числівник
перший може мати ще форму найперший у значенні «який передує всім іншим».
Числівники
два, обидва, півтора мають форму чоловічого (середнього) і жіночого родів: два —
дві, обидва — обидві,
півтора — півтори. Числівник обоє вживається переважно для означення двох осіб
різної статі (і він, і вона) або лише двох предметів, назва яких має форму
середнього роду або тільки множини (обоє рябоє, обоє очей, обоє дверей).
Числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд мають рід і змінюються за відмінками й
числами, як іменники.
Слова з кількісним значенням одиниця, двійка, трійка, пара, десяток, дюжина, сотня, чверть, третина, половина належать до іменників.