Зміни звуків в особових формах дієслів

Під час змінювання дієслів у теперішньому й простому майбутньому часах (доконаного виду) деякі приголосні чергу­ються. Це відбувається відповідно до правил чергування при­голосних, тобто чергуються г — з — ж, к — ц — ч, х — с — ш; д — дж, зд — ждж, т — ч, ст — щ. При цьому спостерігаються такі закономірності.

У дієсловах 1 дієвідміни чергування приголосних відбу­вається в усіх особах: могти — можу, можеш, може, можемо, можете, можуть; тесати — тешу, тешеш, теше, тешемо, тешете, тешуть; гуркотати — гуркочу, гуркочеш, гуркоче, гур­кочемо, гуркочете, гуркочуть; пекти — печу, печеш, пече, пече­мо, печете, печуть.

У дієсловах II дієвідміни чергування приголосних відбу­вається тільки в 1-й особі однини: водити — воджу, водиш, водить, водимо, водите, водять; їздити — їжджу, їздиш, їздить, їздимо, їздите, їздять; чистити — чищу, чистиш, чис­тить, чистимо, чистите, чистять; гуркотіти — гуркочу, гур­котиш, гуркотить, гуркотимо, гуркотите, гуркотять.

У дієслові бігти чергування г — ж відбувається в усіх осо­бах: біжу, біжиш, біжить, біжимо, біжите, біжать.

У дієсловах II дієвідміни, основа яких закінчується на губ­ний звук, у 1-й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням з'являється м'який л': ловити — ловлю, ловиш, ловить, ловимо, ловите, ловлять; ломити — ломлю... ломлять;

робити — роблю... роблять; кропити — кроплю... кроплять; гра­фити — графлю... графлять.

Якщо звук л з'являється в дієсловах І дієвідміни, то він зберігається в усіх особах: сипати — сиплю, сиплеш, сипле, сиплемо, сиплете, сиплють.

Крім того, основи дієслів I дієвідміни порівняно з основа- ми інфінітива (неозначеної форми) зазнають таких змін:

а) суфікс -ува- змінюється на -уй-: будувати — будуй-у (-еш, -уть), працювати — працюй-у (-еш, -уть); а також
у слові кувати — куй-у {-еш, -уть);

б)  у дієсловах із суфіксами -а-, -і-, які не випадають, перед закінченням з'являється звук й: бувати — бувай-у
(-еш, -уть), бажати — бажай-у (-еш, -уть), радіти —радій-у (-еш, -уть); у дієсловах давати, ставати суфікс
-ва- замінюється на -й: дай-у (-еш, -уть), стай-у (-еш, -уть); а також можливі два варіанти: плескати — плешу
(-еш, -уть) і плескаю; стругати — стружу (-еш, -уть) і стругаю;

в)  у дієсловах, основа яких закінчується кореневим и, перед закінченням з'являється й: мити — мий-у (-еш,
-уть), шити — ший-у (-еш, -уть), вити (видавати звуки) — вий-у (-еш, -уть); у кількох дієсловах корене­
вий и змінюється на й: бити — бй-у (-еш, -уть, на письмі: б'ю, б'єш і т. д.), пити — пй-у (-еш, -уть),
вити (сплітати, скручувати) — вй-у (-еш, -уть), лити — л'л'-у (-еш, -уть);

г)  у кількох дієсловах в основі з'являється або зникає звук є: брати — беру, прати — перу, стерти — зітру, підперти — підіпру;

г) змінюються основи в дієсловах гнати — жену, слати (посилати) — шлю, слати (стелити) — стелю, молоти — мелю, сісти — сяду, іти — іду, їхати — їду, жити — живу, дути — дму (і дую), зняти — зніму, взяти — візьму, жати — жму (тисну) і жну (зрізую стебла), м 'я-ти — мну, тяти — тну, почати — почну, клясти — кляну (рідко клену), прип'яти (також прип'ясти, припнути) — припну, стати — стану, зів 'яти (і зів 'янути) — зів 'яну; змінюються основи й у дієсловах на -сти, у яких звук с походить від д або т: вести — веду, цвісти — цвіту.

      Повернутися