Розділові знаки між однорідними членами речення

Між однорідними членами речення, непоширеними й по­ширеними, звичайно ставляться коми: Сниться мені поле, ве­чори барвисті, береги пахучі рідного Дінця (В. Сосюра).

Якщо сполучник повторюваний, то коми ставляться між усіма парами однорідних членів незалежно від того, де стоїть перший сполучник: Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води... (В. Сосюра). І сам собі постань законом, і не вагайся, не блажи (В. Стус).

Причому ком ставиться на одну менше, ніж є однорідних членів. Наприклад, у реченні Закони вод, вітрів, і хмар, і світла відкрились нам у ті далекі дні (В. Сосюра) однорідних членів чотири, а ком — три.

Між двома однорідними членами речення кома не ставить­ся лиш у двох випадках:

якщо вони з'єднані одиничним сполучником і (й), та (— і), та й, або, чи: Візьми чорнила і паперу та й напиши мені листа (І. Гончаренко). Краю мій. Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові. Доводилося вам -„І  їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? (З тв. Панаса Мирного);

якщо вони хоч і з'єднані не одиничним, а повторюваним сполучником /... /, ні... ні, проте становлять стійке фразео­логічне словосполучення на зразок / вдень і вночі, і сяк і ..   так, і сміх і гріх, і хочеться і колеться, ні вдень ні вночі, ні світ ні зоря, ні риба ні м 'ясо, ні пуху ні пера, ні сіло ні впало, ,і  ні живий ні мертвий, ні за що ні про що, ні в сих ні в тих тощо: Не було їй спочинку ні вдень ні вночі (Панас Мирний). Але кома ставиться й перед одиничними сполучниками /, та й, та ще, якщо вони мають приєднувальне значення: За що, не знаю, а караюсь, і тяжко караюсь (Т. Шевченко). Да-вид роздягся, шинель на ключці повісив, і будьонівку (А. Голов­ко). Ти мене не бійся. Я не такий, щоб зрадити людину, та иір таку добрячу (Леся Українка). Проте такі члени речення краще подавати або через тире, або окремим неповним реченням (через крапку).

Тире ставиться між двома однорідними членами речення, як другий член протиставляється першому (між ними мож­на поставити протиставний сполучник а, але), виражає причи­ну, наслідок, доповнення, раптову зміну подій: Не вітер — буря над землею в замети клала білий сніг (Л. Первомайський). Земля на прощання усміхнулась — і потемніла (Панас Мир­ний). Всі оглухли — похилились в кайданах (Т. Шевченко).

Крапка з комою ставиться між двома однорідними членами, якшо вони значно поширені або далекі за змістом: Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право добувати; судили про звіра і чоловіка; про світ і його закони довічні (Панас Мирний).

      Повернутися