Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

Кома ставиться між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення: Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Нар. творчість). Небо про­різали вогняні стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся ви­хор, закрутився клубком і помчав у жита (О. Десняк).

Крапка з комою ставиться між відносно рівноправними частинами складного безсполучникового речення, якщо ці ча­стини далекі за змістом або мають свої розділові знаки: Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць, за­глянув у вікна, а на долівці й по стінах розмальовував чудні якісь узори (Панас Мирний). Дощ поступово затихає; навколо світ­лішає (Ю. Збанацький).

Часом і в таких реченнях ставляться лише коми: Трамонтан дмухав з берега, був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів, на морі розходилися хвилі, на обрії вони були чорні з білими гривами, добігали до берега напроти вітру, вітер збивав з них білі шапки (Ю. Яновський).

Двокрапка ставиться між двома відносно нерівноправними частинами складного безсполучникового речення, якщо друга частина:

а) виражає причину того, про що повідомляється в першій частині (до неї можна поставити питання ч о м у?, а перед нею — вжити сполучник бо): Не кидай іскри в солому, і сама згорить, і село спалить (Нар. творчість). Вже пахло морем: ось-ось воно мало з'явитися із-за обрію  (О. Гончар). Ще не вмерла Україна, але може вмерти: ви самі її, ледачі, ведете до смерті! (Б. Грінченко);

б)  доповнює або розкриває зміст першої частини (до неї можна поставити питання  що?     а   що   саме? який?   як? і   що   побачи

в): Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна (Л. Костенко). Поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає (Л. Горлач).

Але якщо хочуть інтонаційно виділити другу частину, тоді ставлять не двокрапку, а тире: Не копай іншому яму — сам упадеш (Нар. творчість). На ярмарку почуто поміж людом — Устима вбито (Марко Вовчок).

Тире ставиться між двома відносно нерівноправними час­тинами безсполучникового складного речення, якщо:

а) перша частина вказує на час або умову того, про що мовиться в другій (перед першою частиною можна, як правило, поставити сполучники коли, якщо, хоч): У товаристві лад — усяк тому радіє (Л. Глібов). Гаї шумлять  — я слухаю. Хмарки біжать  — милуюся (П. Тичина);

б) друга частина виражає наслідок або висновок із того,  про що мовиться в першій (до неї можна поставити питанняі який наслідок? і шо  це  означає?):  Танцюють зорі — на мороз чималий показують (М. Рильський). Вже купол на Аскольдовій Могилі зійшов хрестом — розцвів золотоквіт! (Р. Лубківський);

в) зміст обох частин зіставляється або протиставляється (між ними можна поставити сполучники а, наче): Лю­бов і надія не в зорях, не в морі — між людьми поради питати!(Леся Українка). Гляне — холодною водою обіллє (Марко Вовчок).

Проте іноді там, де за правилами в складному безсполуч­никовому реченні мало б стояти тире, ставляться й коми: Годинник не тенька дзвінко, в кімнаті моїй тишина (В. Сосюра). Літо дбає, зима поїдає (Нар. творчість).

      Повернутися